Життя дитини з алергічними хворобами та їх профілактика

31.07.2015 р.

Розповсюдженість алергічних захворювань у всьому світі з кожним роком збільшується до катастрофічних масштабів незалежно від розвитку країн. До цих захворювань відносяться бронхіальна астма, алергічний риніт, медикаментозна та харчова алергії, алергія на яд комах, кропив’янка. Розповсюдженість даної патології збільшується з року в рік. В світі на теперішній час кожна третя- четверта людина має одне, або декілька алергічних захворювань.

Бронхіальна астма

Клінічна картина бронхіальної астми складається з періодів загострення і ремісії.

Загострення – це епізоди погіршення, що прогресує, воно характеризується кашлем ,свистячими хрипами і відчуттям закладеності в грудях, розладом дихання, ядухою ( дуже сильна задишка).

Напад бронхіальної астми супроводжується порушенням серцево-судинної системи,ступінь яких залежить від важкості і тривалості захворювання. Зі сторони нервової системи,  враховуючи зменшення поступлення кисню можливо: збудливість до агресивності, неадекватна поведінка, головний біль,порушення сну.

Головними принципами терапії під час загострення є:

• відновлення нормальної функції дихальних шляхів;
• усунення наслідків алергічної реакції;
• запобігання стійкої обструкції і летальності.

Кожна дитина,яка відвідує лікаря алерголога має алгоритми лікування при гострих нападах задухи та план довгострокової базисної протизапальної терапії з ціллю зменшення важкості перебігу бронхіальної астми.

В лікуванні цього хронічного захворювання велике значення мають партнерські стосунки між лікарем, пацієнтом та батьками, правильність виконання рекомендацій наданих лікарем алергологом. Сучасні методи лікування, в тому числі і використання небулайзерної терапії в домашніх умовах, призводить до зменшення числа госпіталізацій в лікарню. А чітке виконання базисної терапії, визначене лікарем алергологом, зменшує ступінь важкості бронхіальної астми і перехід в легкі форми із багаторічною ремісією. 

Алергічний риніт

У структурі алергічних захворювань алергічний риніт посідає одне із провідних місць. Алергічним ринітом називають ті випадки, коли провідну роль відіграють імунологічні механізми.

Зустрічаються два варіанти алергічного риніту – сезонний та цілорічний.

Сезонний зумовлений пилком рослин та має три сезони. Дерева - переважно весною, злаки -літом, бур’яни в тому числі амброзія, полин- до глибокої осені.

При цілорічному риніті найбільше значення мають такі неінфекційні алергени як домашній та промисловий пил, епідерміс та шерсть тварин, пір’я подушки,тютюновий дим. Збудником алергічного  запалення слизової оболонки носа можуть бути спори грибів, у рідких випадках – харчові алергени.

Для клініки алергічного риніту характерні закладеність, чихання , виділення із носа слизового вмісту, і особливо свербіж носа та глотки.

Заходи,які сприяють усуненню контакту з пилковими алергенами:

• в період полінації виїжджати в той регіон ,де немає такого пилку;
• залишатись вдома в період пилкування рослин;
• щільно зачиняти вікна та двері;
• носити окуляри на вулиці.

Заходи, які спрямовані на зменшення кількості домашніх кліщів:

• замінити пухові подушки,ковдри та шерстяні пледи на синтетичні та прати їх кожного тижня при температурі 70*С;
• ретельно прибирати вологим прибиранням всі тверді поверхні кімнати;
• використовувати пилососи з одноразовим паперовим фільтром;
• хутряні іграшки прати, або класти в морозильну камеру ( -20*С ) на ніч, щоб зменшити кількість кліщів;
• не заводити домашніх тварин, але якщо вони є, тоді вони не повинні знаходитись в спальні дитини.

Профілактика розвитку атопічних захворювань:

• усунення професійних шкідливостей у матері під час вагітності;
• припинення тютюнопаління матері;
• раціональне харчування вагітної з обмеженнями високо алергенних продуктів, а також їжі, що має гістамінолібераторну активність;
• обмеження медикаментозного лікування під час вагітності;
• несприятливий вплив має антибіотикотерапія, лікування туріналом при загрозі переривання вагітності.

Для дітей із спадковою схильністю до атопії, у яких прогнозується високий ризик розвитку алергічних захворювань важливим є дотримання наступних правил:

• « чистий будинок »- зменшення експозиції дитини до аероалергенів житла;
• відмова від тютюнопаління у сім’ї ,тобто припинення пасивного паління дитини;
• зменшення експозиції дитини до різних аерополютантів (побутові,хімічні агенти в аерозольній упаковці,пральні порошки,фарби,крейда і інші шкідливі речовини, які застосовуються під  час ремонту, тощо);
• грудне вигодовування дитини до року і гіпоалергенна дієта в старшому віці;
• використання методів фізичного оздоровлення і загартування дітей;
• небажаний контакт з тваринами в житловому приміщенні.

Перераховані заходи важливі і щодо тих дітей, у яких спостерігаються ранні алергічні реакції та захворювання, алергічним ринітом, атопічним дерматитом та захворювання з дерматореспіраторним синдромом.

У подібних випадках необхідна адекватна терапія наявної алергічної патології, яка запобігає подальшій трансформації клінічних проявів атопії.

Метою вторинної профілактики, особливо бронхіальної астми,є запобігання загострення, що обтяжують перебіг захворювання, зумовлюють ускладнення, призводять до інвалідизації та летальності. Визначення та усунення контакту з причинозначимими алергенами складає основу профілактики заходів у хворих з алергічними захворюваннями. Також велике значення має усунення неалергенних тригерів - ГРВІ, фізичного навантаження, зменшення впливу стресових ситуацій.

Потрібні місяці, щоб позбавитися від дії алергену кота, навіть після видалення його з будинку.

Необхідно ретельно чистити опалювальні та вентиляційні системи, в тому числі і кондиціонери. У квартирах хворих на бронхіальну астму не слід тримати акваріуми, у зв’язку з тим, що корм для риб  має високу алергічну активність. Визначення грибкової сенсибілізації вимагає усунення надмірної вологості та осередків цвілі в житлових приміщеннях.

Алергічні захворювання не є вироком, та при сумісній праці пацієнта,батьків, лікаря дає змогу якісного і повноцінного життя.