Сказ – небезпечна смертельна хвороба

       Сказ - небезпечне вірусне інфекційне захворювання, що передається людині під час укусу або контакту із слиною хворої тварини.

     За даними фахівців Всесвітньої організації охорони здоров`я, собаки, як і раніше, є основними носіями сказу, і винуватцями більшості випадків смерті.

      Всесвітній день боротьби зі сказом покликаний підвищувати інформованість населення про наслідки сказу у людини і тварин, про те, наскільки легко його попередити і як викоренити це захворювання серед людей, ведучи боротьбу з його збудником серед тварин.

       Щорічно 55 тисяч осіб помирають від сказу.

       Однією з основних ознак розвитку захворювання є водобоязнь, утруднення під час ковтання рідини, поява судом при спробі пити воду. З моменту появи ознак і симптомів хвороби сказ стає смертельним.

       Перші симптоми сказу схожі з симптомами грипу, включаючи підвищену температуру, головний біль і втому. Потім хвороба поширюється на дихальну систему, шлунково-кишковий тракт та/або центральну нервову систему. У критичній стадії переважають ознаки гіперактивності (буйний сказ) або паралічу (тихий сказ). Як у випадку буйного, так і у випадку тихого сказу параліч розвивається і зрештою приймає форму повного паралічу з подальшою комою і смертю в усіх випадках, що зазвичай наступає унаслідок дихальної недостатності. Без інтенсивного лікування смерть наступає протягом перших семи днів хвороби.

       Більш як 30 років продовжується епізоотія сказу природного типу в Європі, джерелами є дикі тварини, головним чином - лисиці. Епіцентром епізоотії залишаються країни Східної Європи: Україна, Литва, Латвія, Білорусь, Росія, Хорватія, епізоотична ситуація в яких визначає стан по сказу в Європі.

      Останнім часом у нашій країні збільшилася кількість випадків захворювань людей на сказ. Зараження людини відбувається в основному через укус хворою твариною або унаслідок попадання її слини на свіжі рани.

       У разі вчасного звернення постраждалого до лікувальної установи проводиться щеплення антирабічною вакциною, яка попереджає захворювання і рятує життя.

       Щорічно в Україні реєструється приблизно 100-120 тисяч осіб, які звернулися до медичних установ з приводу укусів тваринами.

       Медики наголошують, що до лікаря потрібно звертатися відразу після контакту (укусу або ослинення) з підозрілою твариною. Інкубаційний період сказу триває достатньо довго - в середньому 1-3 місяці. Перші ознаки хвороби виникають пізно, коли в мозку вже відбулися руйнівні процеси, які роблять лікування проблематичним.

       Однією з головних причин, що приводить до захворювання і смерті укушених скаженими тваринами людей, є небажання або незнання про необхідність піддатися профілактичному лікуванню вакциною. Причиною смерті від цього страшного захворювання стають пізнє звернення до фахівців, і отже, пізній початок лікування.

        Проблема забезпечення стійкого благополуччя із сказу тварин є не лише ветеринарною, а й загальнодержавною. Сказ можна подолати лише за умови тісної взаємодії та узгодженої роботи всіх зацікавлених служб і відомств.

        Що необхідно робити, коли Вас покусала тварина ?

        Необхідно якомога швидше промити рану водою з милом, обробити краї 5% розчином йоду, накласти стерильну пов’язку і звернутись в травматологічні пункти (відділення) лікарні за медичною допомогою або до найближчого лікувально-профілактичного закладу.

         У випадках отримання покусів дикими, безпритульними тваринами та за порадою лікаря-травматолога пройти курс антирабічних щеплень в стаціонарному відділенні лікарні, адже ці щеплення є на сьогодні єдиним ефективним засобом профілактики, щоб не померти від сказу.

         З дітьми потрібно постійно проводити роботу про те, що тваринка не є іграшкою, а тому з нею потрібно відповідно поводитись, особливо це стосується бродячих тварин.

         Профілактика сказу буває індивідуальною і загальною. Індивідуальну профілактику здійснюють у осіб, які належать до групи ризику, через можливість зараження вірусом сказу. Це собаколови, мисливці, працівники лабораторій з діагностики сказу і листоноші у осередку інфекції. Для цього використовують антирабічну вакцину за такою схемою: дворазове введення підшкірне 5 мл вакцини з інтервалом 10 діб і ревакцинація щороку.

          Загальна профілактика - це знищення бродячих і хворих на сказ собак, профілактичні щеплення собак.

         Прогноз у разі нелікованого сказу безнадійний. Всі хворі, як правило, помирають.

           Пам’ятайте! Сказ небезпечна смертельна хвороба,  бережіть себе і своїх дітей від сказу!