Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід
Департамент охорони здоров'я та медичних послуг Черкаської міської ради
КНП "ЧЕРКАСЬКА МІСЬКА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ"
Календар
«  Вересень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930

Друзі сайту
  • Департамент охорони здоров`я
  • Міністерство охорони здоров`я
  • Запис до лікаря онлайн

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Головна » 2015 » Вересень » 3 » ПРОФІЛАКТИКА ДИТЯЧОГО ТРАВМАТИЗМУ
    07:56
    ПРОФІЛАКТИКА ДИТЯЧОГО ТРАВМАТИЗМУ

    ПРОФІЛАКТИКА ДИТЯЧОГО ТРАВМАТИЗМУ

           17.02.2015 р.    

                       Найбільш актуальною проблемою на сьогодні є дитячий травматизм.

                 У всьому світі в останнє десятиліття від травм та нещасних випадків гине дітей більше, ніж від інфекційних захворювань. За даними статистики, що вказують на ріст чисельності травм, 25 % всіх ушкоджень приходиться на дитячий вік і тому дитячий травматизм є однією з головних причин інвалідності та смертності.

                У дітей дошкільного віку і молодших учнів ушкодження можуть бути зумовлені різними причинами. Діти рухливі й нестримані, пустують, але вони рідко дістають травми в квартирі чи в школі, тому що авторитет дорослих є якимось бар’єром, тому діти намагаються позбутися нагляду й охоче проводять своє дозвілля на подвір’ї зі своїми ровесниками, катаючись на велосипедах, самокатах, санках, лізуть на дерева, відкриті люки, драбини. Тому необладнані дитячі майданчики, захаращені двори, відкриті люки, канави, несправні ліфти, поручні сходів, несправні велосипеди теж дуже небезпечні. Особливо небезпечними для дітей є неогороджені ділянки,  де проводяться ремонтні роботи. Часто діти падають з висоти - балконів, драбин, дерев, що теж призводить до тяжких травм.

                Діти середнього і шкільного віку хочуть унаслідувати своїх героїв з кінофільмів, які їм подобаються. Вони з захопленням граються у війну, ковбоїв,  з задоволенням долають перешкоди, демонструючи при цьому свою відвагу, спритність, силу. Проте це все нерідко призводить до біди. Зараз всюди в побуті користуються газом і електроенергією, а невміле поводження з приладами теж стає причиною нещасть. Діти інколи хапаються за неізольовані проводи, оголені контакти електропроводів, вставляють в розетки, шпильки, цвяхи і нерідко дістають опіки та ушкодження тканин тіла.

                 Принципи запобігання побутового травматизму різноманітні, але головною і надійною з них є постійна турбота дорослих про безпеку дітей вдома. Старші систематично повинні виховувати в дітях обачливість і обережність. Особливо при поводженні з вогнем і небезпечними приладами. Потрібно застерігати дітей від пустощів на балконах, драбинах, деревах. Разом з тим батьки ні в якому разі не повинні забороняти дітям гратися в рухливі ігри, сковувати їх безперервними заборонами та обмеженнями, все потрібно робити помірковано, щоб не образити й не принизити дитину. Інакше дитина може вирости боягузом й безініціативним або на зло зробить все навпаки. Не можна залякувати дитину, буде правильніше,  коли ви час-від-часу будете розповідати про різні нещасні випадки. З малятами треба бути постійно на сторожі, усувати з їхнього шляху небезпечні предмети, старшим дітям треба постійно пояснювати небезпеку, яку таять в собі необдумані вчинки, доводити помилковість порочних уявлень про героїзм. Допоможуть батькам в цьому вдало підібрана література, кінофільми, телепередачі.

                У профілактиці дитячого травматизму велику роль відіграють працівники міських і районних санітарно-епідемічних станцій, житлових управлінь, сільських рад, міліції. Вони повинні здійснювати постійний нагляд за станом території житлових масивів, шкільних і дошкільних закладів, за дотриманням правил безпеки при проведенні ремонтних і будівельних робіт.

                 Найтяжчим, з найбільшим процентом смертності є травми від автомашин, автобусів, тролейбусів, поїздів та інших видів транспорту. І знову ж таки головними причинами є бездоглядність дітей на вулиці, коли йдуть до школи чи з неї, а також у години дозвілля, а призводять до цього незнання дітьми правил вуличного руху, порушення правил користування транспортом.

                 Надзвичайно небезпечно кататись дітям на велосипедах, мопедах, моторолерах, якщо вони не склали відповідних екзаменів на право водіння. Дорослим ні на мить не можна забувати, що діти схильні наслідувати їх. Якщо дитина бачить, що старші порушують правила вуличного руху, легковажно ставляться до рекомендацій, то й від дитини марно вимагати чогось іншого, бо дитина перш за все бере приклад з дорослих. Лише спільні зусилля батьків, учителів, вихователів, працівників громадських організацій зможуть забезпечити позитивний ефект у боротьбі з транспортним травматизмом.

                 Вчити правила вуличного руху діти повинні з переддошкільного віку, а також дошкільного, тобто в яслах і дитячих садках. Заняття проводять вихователі і медичний персонал, звичайно в тісному контакті з батьками. Форми роботи можуть бути найрізноманітніші: прогулянки, екскурсії по місту, бесіди, ігри та інше. Під час прогулянок та екскурсій вихователь має звернути увагу дітей на інтенсивність вуличного руху і поведінки на вулиці. Учнів молодших класів необхідно привчати ходити тільки по тротуарах з правого боку, звертати увагу на сигнал “бережись автомобіля" у тих місцях,  де нема тротуарів, йти слід по лівому боці вулиці назустріч транспорту.  

                Велику роль у боротьбі з травматизмом належить працівникам ДАІ. Вони повинні організовувати в школах дружини юних помічників ДАІ, виступати по радіо, телебаченню, у пресі. Шкільний травматизм діти дістають на уроках фізкультури, під час перерв, у класах, коридорах. Основними причинами шкільного травматизму є недостатня виховна робота: у таких школах діти, проводять перерви як їм заманеться. Окремі викладачі не твердо знають основи запобігання травм або нехтують ними: допускають перевантаження спортзалів і навчальних майстерень під час проведення занять, дозволяють учням приходити на уроки у повсякденному одязі. Як і при будь-яких видах дитячого травматизму, у даному разі при плануванні профілактичних заходів треба керуватись двома основними принципами: чітко налагоджена організація трудового процесу і високо освітньо-виховна робота.

                 Отже, профілактика дитячого травматизму починається з виховання дітей в сім’ї, дитячих дошкільних закладах і школах. Слід пам’ятати, що діти своєю поведінкою наслідують старших товаришів і дорослих. Медичні працівники повинні вивчати дитячий травматизм у  своїх регіонах, виявляти місця і фактори, які сприяють виникненню травм із залученням представників освіти, міліції і громадських організацій. Для покращення роботи з питань профілактики дитячого травматизму необхідно  у всіх  школах організувати куточки профілактики дитячого травматизму, дружини юних помічників Державтоінспекції, постійно проводити тижні безпеки руху, уроки вивчення правил дорожнього руху, конкурси  плакатів учнів.  

                 Профілактика всіх видів травматизму є соціальною проблемою й займатися нею повинні всі – від державного службовця, ЗМІ, працівників охорони здоров’я, освіти, Державтоінспекції, педагогів, медиків, вихователів і найближчих для дитини людей – їх батьків, і це буде головною гарантією безпеки наших дітей.

    Категорія: Імунопрофілактика | Переглядів: 432 | Додав: лікарня
    Всього коментарів: 0
    avatar
    КНП "Черкаська міська дитяча лікарня" © 2021
    Хостинг від uCoz
    Всі права захищені

    Дизайн сайту — chmiacmsz

    Інформація

    ДІТИ – НАШЕ МАЙБУТНЄ!

    КОЖНА ДИТИНА МАЄ ПРАВО НА ЩАСЛИВЕ ДИТИНСТВО І ПОВИННА СТАТИ ЛЮДИНОЮ, ОСОБИСТІСТЮ ТА ГІДНИМ ГРОМАДЯНИНОМ УКРАЇНИ!

    БЛАГОПОЛУЧЧЯ ДИТИНИ - НАЙВИЩИЙ ЗАКОН!

    Контакти

    тел. 66-44-07, тел. - факс 66-44-07

    18029 Україна,м.Черкаси вул. О.Теліги,4

    mdl_infocentr@ukrpost.ua