24 жовтня – Світовий день боротьби з поліомієлітом

Поліомієліт: чим небезпечний та чи допоможе вакцинація захиститися? Які ознаки та причини захворювання, і як йому запобігти, читайте далі.

Чому виникає поліомієліт

Поліомієліт – це гостре інфекційне захворювання, яке вражає центральну нервову систему і може призвести до паралічів та парезів.

Поліовірус поширюється від людини до людини через фекалії та слину, найчастіше – через брудні руки, заражену їжу та воду. 

Захворіти на поліомієліт може кожна невакцинована людина – і дитина, і дорослий. Але найбільш сприйнятливі до вірусу поліомієліту діти у віці до п’яти років. 

Симптоми та лікування

Інкубаційний період після зараження людини поліовірусом може тривати від 4 до 35 днів, після чого може розвинутися поліомієліт.

При цьому прояви хвороби можуть бути різними:

• Жодних симптомів – без будь-яких проявів хвороба протікає у понад 70% випадків, що робить її особливо небезпечною для оточуючих.
• Грипоподібні симптоми – лихоманка, головний біль, біль у животі й горлі, нудота і блювання – протягом кількох днів може проявлятися один чи кілька з них. За такої форми хвороби, яка виникає у 25% випадків, вірус розповсюджується найактивніше, залишаючись непомітним через схожість з симптомами грипу.
• Рухові розлади – сильний біль у вражених м’язах і рухові розлади аж до повного паралічу, який може розвинутися за кілька годин. Параліч може вразити ноги, руки, плечі, груди, живіт, обличчя.

Ураження дихальних м’язів часто призводить до смерті. При одужанні після поліомієліту функція вражених хворобою нервів і м’язів не відновлюється.

Дуже рідко симптомом ураження поліовірусом центральної нервової системи також буває менінгіт.

Сьогодні не існує спеціального противірусного лікування поліомієліту.

Ускладнення поліомієліту

Близько 5% хворих помирають. В основному – через порушення дихання при паралічі дихальної мускулатури.

У одного з 200 хворих розвиваються деформації хребта і кінцівок, що стають причиною інвалідності.

Інші небезпечні ускладнення поліомієліту – пневмонія, міокардит, важкі шлунково-кишкові розлади з кровотечею, проривом, виразками, кишкова непрохідність.

Оральна "жива" полівакцина містить ослаблений вірус. Ризик того, що він почне розмножуватись і людина захворіє мізерний. 

Як боролися з поліомієлітом в минулому

Поліовірус дуже легко передавався, особливо в літній період. Щороку хворіли десятки тисяч людей (найчастіше діти), тисячі з них залишалися паралізованими чи помирали через порушення дихання при паралічі дихальної мускулатури.

Епідемії поліо були звичним явищем у перші десятиліття 20 століття. До винайдення вакцини проти цієї хвороби лікування обмежувалося карантинами та використанням "залізних легень" –  спеціальних металевих капсул, що дозволяли пацієнтам дихати, та запобігали смерті через задуху.

«Легені» винайшли в 1928 році, широко використовувати їх почали в 1940-х і 1950-х роках. Пацієнтів поміщали у герметичну трубу з головою назовні та використовували спеціальний комір для щільного охоплення шиї. З допомогою зміни тиску всередині пристрою, такі "легені" дозволяли пацієнтам дихати.

Більшість людей, що хворіли на поліо, проводили один-два тижні в такій капсулі, перш ніж вони могли відновити самостійне дихання.  У випадку постійного паралічу, пацієнти жили всередині "залізних легенів" роками. 

На початку 1950-х років, перш ніж стали доступні вакцини проти поліомієліту, спалахи поліо спричиняли понад 15 тисяч випадків паралічу щороку. У 1980-х роках загальна кількість випадків паралічу у світі сягала понад 350 тисяч на рік, а хвороба все ще поширювалося у 125 країнах. Як відповідь на епідемію поліо, у 1988 році була заснована "Глобальна ініціатива боротьби з поліомієлітом" та поширення масової вакцинації по всьому світу.

З того часу світ швидко просунувся в боротьбі проти цієї хвороби. До 2020 року кількість паралітичних випадків зменшилася на 99,99%.

Наразі вірус ще залишається активним у двох країнах світу –Афганістані та Пакистані. Час від часу випадки поліо трапляються в сусідніх до них країнах. 

Завдяки безпечним та ефективним вакцинам сьогодні значно менше людей живуть із наслідками хвороби, ніж до масової імунізації. Саме тому більшість дорослих людей вже не знайома зі страшними проявами поліомієліту. Люди забули, як виглядає хвороба, і які наслідки для здоров’я та життя вона має.

Спалаху поліомієліту у будь-якій країні можна запобігти лише у тому випадку, якщо вакцинацією охоплені не менше 95% дітей. У нас є достатньо якісних і ефективних вакцин, закуплених за кошти платників податків.

Чому вакцини є безпечними

Глобальна ініціатива з ліквідації поліомієліту використовує декілька вакцин для боротьби з цією хворобою. 

В Україні застосовують два типи – інактивована поліомієлітна вакцина (ІПВ) та оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ).

Обидві вакцини закуповуються через Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) та мають прекваліфікацію Всесвітньої організації охорони здоров'я, яка гарантує якість та постійний контроль за виробниками.

На сайті ВООЗ пояснюють:  

• ОПВ - одна з найбезпечніших вакцин, яку винайшло людство та застосовується  для імунізації новонароджених. 
• Вона настільки безпечна, що її можна використовувати, навіть коли дитина хвора.
• ОПВ використовується кілька разів для досягнення максимального імунітету щепленого, проте зі збільшенням кількості щеплень не збільшуються ризики побічних ефектів. 

Де, коли та кому варто вакцинуватися?

Вакцинувати від поліомієліту потрібно з народження. Щеплення обов'язково потрібно проводити комплексно, не пропускаючи жодного, для збільшення резистентності організму до хвороби.

• 1 доза - 2 місяць життя дитини.
• 2 доза - 4 місяць.
• 3 доза - 6 місяць.
• 4 доза - 18 місяць.
• 5 доза - 6 років.
• 6 доза - 14 років.

Безкоштовно вакцинуватися проти поліомієліту можна у вашого сімейного лікаря чи педіатра в державних медичних закладах, а також приватних, що уклали договори із Національною службою здоров'я  України.