Пневмонія як загроза для життя та її профілактика

Пневмонія серед інфекційних захворювань є найчастішою причиною смерті дітей та забирає щороку близько 1,8 млн. життів, а це більше, ніж кількість смертей від СНІДу, малярії та кору одночасно. Показник летальності від пневмонії серед дитячого населення України, в середньому, дорівнює 13,1 на 10 тисяч дітей, що відбивається на структурі дитячої смертності, в якій захворювання органів дихання становлять 3-5% причин. Показники захворюваності дітей на пневмонію в країнах СНГ, у тому числі в Україні, коливаються від 4 до 20 випадків на 1000 дітей віком від 1 місяця до 15 років.

При госпіталізації дітей із гострими бронхолегеневими захворюваннями частка хворих на пневмонію віком до 1 року становить 25-30%, від 1 до 5 років – 50%, у старших – до 10-20 %.

За етіологією розрізнюють пневмонії бактеріальні, вірусні (РС-вірус, аденовірус, вірус грипу, парагрипу, риновірус), вірусно-бактеріальні, грибкові та атипові, що викликані внутрішньоклітинними збудниками (мікоплазми, хламідії, герпес, цитомегаловірус), найпростішими (пневмоцисти) та інші. Серед збудників пневмоній найбільш часто трапляються золотистий стафілокок, гемофільна паличка типу b (Hib).

         Симптоми вірусної та бактеріальної пневмонії загалом подібні, однак у хворого на вірусну пневмонію може проявлятися більша кількість різноманітних ознак.

Найчастіші симптоми пневмонії:

• підвищення температури тіла (38–39°C, рідше - 37,2–37,4°C), лихоманка;
• кашель із виділенням слизово-гнійного (зеленкуватого) або навіть гнійного мокротиння, інколи може бути «сухе» покашлювання;
• відчуття браку повітря, зниження апетиту;
• втома, сонливість, пітливість;
• задишка внаслідок фізичного навантаження, інколи біль за грудиною;
• втягнення грудної клітки — під час вдихання западає її нижня частина (у здорової людини грудна клітка розширюється під час вдихання);
• свистячі хрипи під час дихання (частіше за вірусних інфекцій).

Інколи хворим грудним дітям важко пити або ковтати їжу, у них знижується температура тіла, з’являються судоми, дехто може навіть знепритомніти.

За наявності пневмонії часто вислуховують хрипи в легенях. Але вислухати їх удається не завжди. Діагностувати недугу допомагають рентгенографія і комп’ютерна томографія, пульсоксиметрія, аналіз крові та мокротиння.

Ефективність лікування пневмонії у дітей, окрім адекватної етіотропної  антибіотикотерапії, визначається також віковими режимно-дієтичними та патогенетичними моментами.

Режим хворої дитини повинен бути постільним або напівпостільним із обов’язковим достатнім провітрюванням приміщення. Положення у ліжку – із трохи піднятою верхньою частиною тіла. Необхідним є забезпечення адекватного дихання носом; повноцінної, легкої для засвоєння, збагаченої вітамінами їжі, відхаркувальна терапія при гострій пневмонії обов’язкова, оскільки стимулює очищення бронхів від мокротиння, запобігає його скупченню На 2-4-й день хвороби рекомендується починати дихальну гімнастику: для цього хвора дитина в положенні лежачи кладе руки на живіт і глибоко вдихає. Видих робиться повільно, із поступовим втягуванням м’язів живота. Такі вдихи повторюють 10-15 разів по 4-5 разів на день. Дихальну гімнастику можна проводити і в положенні стоячи або сидячи, доповнюючи рухами рук і ніг (руки при вдиху піднімаються вгору, а при видиху опускаються донизу). Під час пневмонії корисні вправи з грудною клітиною (обертання тулуба, нахили вперед і вбік), особливо у поєднанні з ритмічним диханням.

Для профілактики пневмонії необхідно вести здоровий спосіб життя, загартовувати дитину, забезпечити їй достатній сон, а також проводити вакцинацію проти пневмококової інфекції. При перших ознаках захворювання звертатися до сімейного лікаря з яким укладена декларація.

Завідувач консультативно-діагностичного відділення Крутко І.В.