Перший раз у перший клас

12.08.2015р.

         В Україні з 2001р. до першого класу школи зараховуються діти, яким до 1-го вересня виповнилося шість років та які за результатами медичного та психологічного обстеження не мають протипоказань для систематичного шкільного навчання.

         Навчання дітей шестирічного віку у школі є серйозною педагогічною, психологічною та медичною проблемою, що пов’язано з особливостями їх психічного та морфофункціонального розвитку.

         У дітей цього віку триває розвиток усіх систем організму, насамперед, центральної нервової, кардіо-респіраторної, кістково-м’язової, а також слухового, зорового та рухово-координаційного аналізаторів.  Проявом незавершеного розвитку центральної нервової системи є високе функціональне виснаження нервових клітин кори головного мозку, що обумовлює низьку стійкість уваги. А це швидко розвиває «охоронне збудження» - руховий неспокій, відволікання дітей під час навчальної діяльності. У 52,5% першокласників спостерігаються прояви соціально- психологічної дезаптації, значна емоційна лабільність, низька толерантність до повсякденних стресів.

         Значне навантаження під час навчання припадає на опорно-руховий апарат дитини. Підтримка тіла у визначеному положенні під час занять не є пасивним станом, дрібні м’язи спини, що утримують хребет у правильному положенні,  слабо розвинені. Тому, тривале статичне навантаження під час навчальних занять  може призвести до порушень постави. Відносно слабко у шестирічних дітей розвинені й дрібні м’язи кистей рук, що утруднює координацію рухів при письмі.

         Статичне перебування без перерви протягом 30 хвилин у сидячому положенні призводить до порушення у дітей динаміки нервових процесів, зниження розумової та м’язової працездатності, рівня насиченості артеріальної крові киснем, більш тривалого відновлення вегетативних функцій, а також до порушення метаболізму хрящової тканини хребта. Наслідком усіх процесів є формування у дітей, окрім порушень постави, нервово-психічних відхилень, вегетативних розладів.

         Особливістю організму дитини шестирічного віку є, також, відносно низький рівень резервних можливостей вегетативної і метаболічної систем. Як наслідок, діти мають відносно низьку фізичну працездатність при високій лабільності частоти серцевих скорочень.

         Такі особливості психічного й морфо-функціонального розвитку дітей шестирічного віку супроводжує висока захворюваність. Лише у 8-10% дітей, що приходять до першого класу, можуть бути віднесені до групи здорових, тобто, не мають патологічних і функціональних порушень органів і систем організму. На жаль, 30% дітей шестирічного віку вже мають хронічні захворювання.

         Через описані особливості зміни, що відбуваються у провідних системах організму ( центральній нервовій, вегетативній, ендокринній, імунній, тощо), під впливом навчання можуть призвести до зриву адаптації. Особливо це стосується «шкільно незрілих» шестирічних дітей, яких нараховується на сьогодні 31,6% серед дівчаток та 50% серед хлопчиків.

         Для визначення ступеню готовності дітей до навчання у школі існують певні медичні та психолого-педагогічні критерії. ( таблиця)

Критерії готовності дітей до навчання у школі

         Дітям, які демонструють неготовність до шкільного навчання за медичними та психолого-педагогічними показниками, бажано давати тимчасове відстрочення на один рік.

         Також відстрочення на один рік рекомендується дітям, в яких протягом останнього року були такі захворювання:

• інфекційній гепатит;
• пієлонефрит, дифузний гломерулонефрит;
• міокардит;
• менінгіт, менінгоенцефаліт;
• туберкульоз;
• ревматизм в активній фазі;
• захворювання крові;
• ендокринне захворювання ( зоб, цукровий діабет та інш.);
• невроз ( неврастенія, істерія, логоневроз та інш.);
• черепно-мозкова травма;
• епілепсія;
• екзема, нейродерміт;
• міопія зі схильністю до прогресування (більше 2,0 діоптрій).

З метою гармонійного розвитку та зміцнення здоров’я дітей необхідно передбачити забезпечення їх біологічної потреби у достатній руховій активності. Оптимальна кількість кроків на день для шестирічних дітей становить 10-13 тисяч.

         З метою оптимального розвитку зорового та координаційно-рухового аналізаторів необхідні щоденні спеціальні вправи зорової і пальчикової гімнастики та фізичні вправи для зміцнення м’язового корсету тулуба.

         Найбільш повне відновлювання сил дитячого організму забезпечують повноцінний сон. Діти шестирічного віку мають спати 10 годин вночі й 1,5-2 години вдень. У цей час центральна нервова, серцево-судинна, дихальна й інші системи організму відновлюють свої функції.

Належні  розпорядок дня, дотримання гігієнічних принципів навчальної діяльності, фізичного виховання, дозвілля і відпочинку дітей є запорукою достатнього рівня функціональної готовності організму до шкільного навчання, гармонійного розвитку та високого рівня працездатності.