Перший раз у перший клас
12.08.2015р.
В Україні з 2001р. до першого класу школи зараховуються діти, яким до 1-го вересня виповнилося шість років та які за результатами медичного та психологічного обстеження не мають протипоказань для систематичного шкільного навчання.
Навчання дітей шестирічного віку у школі є серйозною педагогічною, психологічною та медичною проблемою, що пов’язано з особливостями їх психічного та морфофункціонального розвитку.
У дітей цього віку триває розвиток усіх систем організму, насамперед, центральної нервової, кардіо-респіраторної, кістково-м’язової, а також слухового, зорового та рухово-координаційного аналізаторів. Проявом незавершеного розвитку центральної нервової системи є високе функціональне виснаження нервових клітин кори головного мозку, що обумовлює низьку стійкість уваги. А це швидко розвиває «охоронне збудження» - руховий неспокій, відволікання дітей під час навчальної діяльності. У 52,5% першокласників спостерігаються прояви соціально- психологічної дезаптації, значна емоційна лабільність, низька толерантність до повсякденних стресів.
Значне навантаження під час навчання припадає на опорно-руховий апарат дитини. Підтримка тіла у визначеному положенні під час занять не є пасивним станом, дрібні м’язи спини, що утримують хребет у правильному положенні, слабо розвинені. Тому, тривале статичне навантаження під час навчальних занять може призвести до порушень постави. Відносно слабко у шестирічних дітей розвинені й дрібні м’язи кистей рук, що утруднює координацію рухів при письмі.
Статичне перебування без перерви протягом 30 хвилин у сидячому положенні призводить до порушення у дітей динаміки нервових процесів, зниження розумової та м’язової працездатності, рівня насиченості артеріальної крові киснем, більш тривалого відновлення вегетативних функцій, а також до порушення метаболізму хрящової тканини хребта. Наслідком усіх процесів є формування у дітей, окрім порушень постави, нервово-психічних відхилень, вегетативних розладів.
Особливістю організму дитини шестирічного віку є, також, відносно низький рівень резервних можливостей вегетативної і метаболічної систем. Як наслідок, діти мають відносно низьку фізичну працездатність при високій лабільності частоти серцевих скорочень.
Такі особливості психічного й морфо-функціонального розвитку дітей шестирічного віку супроводжує висока захворюваність. Лише у 8-10% дітей, що приходять до першого класу, можуть бути віднесені до групи здорових, тобто, не мають патологічних і функціональних порушень органів і систем організму. На жаль, 30% дітей шестирічного віку вже мають хронічні захворювання.
Через описані особливості зміни, що відбуваються у провідних системах організму ( центральній нервовій, вегетативній, ендокринній, імунній, тощо), під впливом навчання можуть призвести до зриву адаптації. Особливо це стосується «шкільно незрілих» шестирічних дітей, яких нараховується на сьогодні 31,6% серед дівчаток та 50% серед хлопчиків.
Для визначення ступеню готовності дітей до навчання у школі існують певні медичні та психолого-педагогічні критерії. ( таблиця)
Критерії готовності дітей до навчання у школі
Опис критеріїв
|
Оцінка готовності дитини до школи
|
готова
|
умовно готова
|
не готова
|
Рівень біологічного розвитку (біологічний вік):
|
відповідає паспортному
|
відстає від паспортного
|
відстає від паспортного
|
- темпи прорізання постійних зубів;
- відповідність зросту віку,
відповідність маси тіла зросту;
- прибавка зросту за останній календарний рік
|
гармонійний
фізичний розвиток,
прибавка зросту –
≥ 5 см
|
дисгармонійний
фізичний розвиток,
прибавка зросту –
‹ 5 см
|
дисгармонійний
фізичний розвиток,
прибавка зросту-
‹5 см
|
Рівень резистентності організму (кратність гострих захворювань у дитини протягом року)
|
високий або добрий (≤ 3 захворювань на рік)
|
знижений
(4-5 захворювань на рік)
|
низький або дуже низький (≥6 захворювань на рік)
|
Стан здоров’я, функціональні відхилення, наявність/ відсутність хронічних захворювань; група здоров’я
|
відсутні хронічні захворювання, І,ІІ групи здоров’я
|
функціональні відхилення або хронічні захворювання у стадії компенсації, ІІ, ІІІ групи здоров’я
|
хронічні захворювання у стадії суб- і декомпенсації, ІУ, У групи здоров’я
|
Психолого-педагогічні критерії
|
Психометричний тест Керна-Йерасика
|
від 3 до 5 балів
|
6-7 балів – прогноз готовності сприятливий;
8-9 балів- умовно сприятливий.
|
10 балів і вище
|
Якість вимови окремих звуків
|
відсутні дефекти вимови
|
1-2 дефекти вимови
|
численні дефекти вимови
|
Рівень нервово-психічного розвитку
|
без відхилень
|
початкові відхилення
|
відхилення у поведінці
|
Сформованість шкільних вмінь і навичок
|
сформовані
|
не повністю сформовані, є певні труднощі у засвоєнні програми
|
Не сформовані, відсутнє усвідомлене ставлення до навчання
|
Дітям, які демонструють неготовність до шкільного навчання за медичними та психолого-педагогічними показниками, бажано давати тимчасове відстрочення на один рік.
Також відстрочення на один рік рекомендується дітям, в яких протягом останнього року були такі захворювання:
- інфекційній гепатит;
- пієлонефрит, дифузний гломерулонефрит;
- міокардит;
- менінгіт, менінгоенцефаліт;
- туберкульоз;
- ревматизм в активній фазі;
- захворювання крові;
- ендокринне захворювання ( зоб, цукровий діабет та інш.);
- невроз ( неврастенія, істерія, логоневроз та інш.);
- черепно-мозкова травма;
- епілепсія;
- екзема, нейродерміт;
- міопія зі схильністю до прогресування (більше 2,0 діоптрій).
З метою гармонійного розвитку та зміцнення здоров’я дітей необхідно передбачити забезпечення їх біологічної потреби у достатній руховій активності. Оптимальна кількість кроків на день для шестирічних дітей становить 10-13 тисяч.
З метою оптимального розвитку зорового та координаційно-рухового аналізаторів необхідні щоденні спеціальні вправи зорової і пальчикової гімнастики та фізичні вправи для зміцнення м’язового корсету тулуба.
Найбільш повне відновлювання сил дитячого організму забезпечують повноцінний сон. Діти шестирічного віку мають спати 10 годин вночі й 1,5-2 години вдень. У цей час центральна нервова, серцево-судинна, дихальна й інші системи організму відновлюють свої функції.
Належні розпорядок дня, дотримання гігієнічних принципів навчальної діяльності, фізичного виховання, дозвілля і відпочинку дітей є запорукою достатнього рівня функціональної готовності організму до шкільного навчання, гармонійного розвитку та високого рівня працездатності. |