Наркоманія – експерименти не потрібні

Діти підліткового віку складають значну і найбільш перспективну частину нашого суспільства. А в період несприятливої демографічної ситуації, що склалася а Україні, здоров’я дітей підліткового віку набуває особливої цінності. Фізіологічні та психологічні особливості підліткового віку обумовлюють особливий стан їхнього організму, певну соціальну незахищеність, залежність від впливу соціального середовища. Багато факторів ризику пов'язані із бідністю та поганим харчуванням, статевою поведінкою, вживанням алкоголю та наркотиків, тютюнокурінням, депресіями, травмуванням.

Моделі поведінки, які наслідують діти, впливають на все їхнє життя та здоров’я наступних поколінь.

Багато підлітків люблять експерименти. І це нормально, це час, коли людина має право пробувати і помилятися. Однак далеко не секрет, що крім усього іншого, підлітки люблять експерименти з наркотиками й алкоголем.

Батьки часто задаються питанням: а де ж межа між експериментами та наркотичною залежністю? Вони можуть знати, чи підозрювати про те, що їх дитина вживає наркотики, і при цьому заспокоювати себе: «Це просто алкоголь або травичка», або «Нічого страшного, якщо це не впливає на навчання». Вони хапаються за надію, що це всього лише минуча фаза. І для деяких це дійсно так. Однак наслідки, які відбуваються у інших, виявляють недоліки подібної логіки.

Але ці експерименти не можуть бути нешкідливими, здоровими або навіть «нормальними» для підлітків. Для компанії однолітків, де вживання наркотичних речовин є нормою, майбутнє може бути  не райдужним. Дев'ять з десяти людей, які почали пити, курити і пробувати наркотики до 18 років, стають залежними.

Ступінь ризику експериментів не відомий. Чи знаходяться вони під впливом однолітків, цікавості, нудьги, стресу або чогось ще, підлітки запрограмовані експериментувати. Про негативні наслідки, що йдуть нога в ногу з експериментами, вони думати не хочуть. Тому вони починають з чогось, що вважають «легким», наприклад, з алкоголю, марихуани, або ставлять собі умовні бар'єри, наприклад «я вживаю тільки на вихідних».

Деяким підліткам вдається вживати наркотики для розваги без звикання. Проблема в тому, що неможливо знати заздалегідь, хто стане залежним, до якого типу препарату і на якому рівні вживання. Періодичне вживання будь-якого препарату може швидко привести до залежності тих, хто має особисту або сімейну історію наркоманії чи психічних захворювань, труднощі в управлінні стресом, напружені сімейні зв'язки або інші чинники ризику виникнення і розвитку наркоманії.

Близькі і довірливі стосунки батьків з дитиною, прийняття і повага його самостійності, готовність допомогти і безумовна любов – найкраща  вакцина від захоплення наркотиками. Але крім цього, дитину, яка підростає, треба попередити про те, що вживання будь-яких наркотичних речовин (навіть найслабіших) означає залежність від них.