Іксодовий  кліщовий бореліоз

(хвороба Лайма)

Бореліози (хвороба Лайма), що переноситься кліщами, - це група етіологічно самостійних природновогнещевих захворювань із значним  поліморфізмом клінічних проявів, трансмісивним шляхом передачі, що уражають центральну нервову, серцево-судинну систему, опорно-руховий апарат та призводить до тривалої непрацездатності та інвалідності

Характерним клінічним проявом цього захворювання є коло гіперемованої шкіри червоного кольору на місці укусу кліща, більш відома як мігруюча еритема. Як нова нозологічна форма, хвороба Лайма стала відома з 1984року.

В Україні до 1989 року це захворювання практично не вивчалось. Якщо на початку 1990року епідемічними за цією інфекцією вважались декілька західних областей, то сьогодні – всі регіони України. У період з 2000 по 2010рр. захворюваність на Лайм-бореліоз зросла у 21,9 раза (з 58  до 1275 випадків).

Переносниками захворювання є іксодові кліщі. В Україні, як і в інших країнах світу в останні роки відбувається активізація природних вогнищ та значне збільшення випадків захворювання.

Серед причин такого явища – екологічні зміни (передусім глобальне потепління). Визначається також чіткий зв’язок зростання захворюваності з розвитком садівництва і городництва, туризму, наявність несанкціонованих звалищ, засмічених ділянок лісу,що прилягають до населених пунктів. Все це призводить до збільшення чисельності гризунів,які є основними прокормлювачами кліщів.

В результаті недостатньої уваги до санітарного стану населених пунктів, проведення дератизаційних заходів, відсутності сертифікованих засобів для протикліщових обробок, розширюється ареал природних вогнищ, активно відновлюється чисельність і зараженість переносників.

Відомо більше 200 різних видів ссавців та птахів, які прогодовують різні стадії іксодових кліщів.

В організм людини борелії потрапляють зі слиною кліща під час його  присмоктування. Кліщі можуть нападати на людей в різних стадіях розвитку  (імагінальній, німфальній, лічінковій). Німфи і личинки менші від дорослих кліщів і їх прикріплення нерідко проходить непоміченим. Сприятливість людей до борелій, які викликають захворювання дуже висока, майже  абсолютна. На шкірі в місці присмоктування кліща може виникати еритема.  Від місця проникнення з током крові та лімфи збудник потрапляє у внутрішні органи, суглоби, центральну нервову систему. При загибелі борелії виділяють ендотоксин, що обумовлює каскад імунопатологічних реакцій.

Іксодовий кліщовий бореліоз – мультисистемне захворювання при якому вражаються різні органи і системи організму: шкіра, нервова і серцево- судинна системи, опорно-руховий апарат, очі, селезінка, печінка та інші.

Інкубаційний період від 1 до 53 діб, найчастіше 12 діб. Основною клінічною ознакою є мігруюча еритема, яка являє собою кільце гіперемованої шкіри шириною 2 – 5см з більш блідим центром, яке розвивається в місці укусу кліща. В процесі свого розвитку еритема поступово в центрі блідне, зони гіперемії переміщуються до периферії, гіперемія поступово гасне. Часто разом з еритемою з’являються гарячка, головний біль, затверділість м’язів шиї, ломота у всьому тілі, млявість.

Діагноз встановлюється за даними епідеміологічного анамнезу (відвідування лісу, лісосмуг, парків, присмоктування кліщів), а також клінічної картини: поява мігруючої еритеми. Для підтвердження діагнозу проводять серологічне дослідження, яке засновано на виявленні антитіл до борелій у сироватці крові, цереброспінальній та синовіальній рідинах. Досліджують парні сироватки з інтервалом 20 – 30 днів.

Специфічна профілактика при Лайм-бореліозі не проводиться у зв’язку з відсутністю специфічної вакцини.

Засоби особистого захисту від кліщів прості і доступні кожній людині, яка дбає про своє здоров’я. При відвідуванні місць, де можуть бути кліщі, рекомендується одягатися в світлий однотонний з довгими рукавами щільно прилягаючий до тіла одяг, щоб було легше помітити  повзучих кліщів. Голову слід прикривати головним убором. Проводити само- і  взаємоогляди для виявлення кліщів, які причепились. Особливу увагу слід звертати на волосисті частини тіла, шкірні складки, вушні раковини, пахвові та пахові ділянки. Ретельно оглядати одяг (шви), предмети що виносять з лісу (квіти, дрова, трави) а також тварин.

Звичайний одяг можна перетворити в захисний: штани заправити в чоботи, гольфи чи шкарпетки з щільною гумою. Сорочка повинна бути заправлена в штани, манжети рукавів щільно прилягати до руки.

 Поряд з захисним одягом слід використовувати репеленти, що відлякують кліщів. За даними американських вчених, якщо кліща видалити не пізніше як через добу, то можна врятуватись від хвороби  Лайма.