Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід
Виконавчий комітет Черкаської міської ради
Департамент охорони здоров’я та медичних послуг
КЗ "ЧЕРКАСЬКА МІСЬКА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ ЧМР"
Календар
«  Червень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930

Друзі сайту
  • Департамент охорони здоров`я
  • Міністерство охорони здоров`я
  • Запис до лікаря онлайн

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Головна » 2017 » Червень » 23 » Профілактика наркоманії
    10:43
    Профілактика наркоманії

    Профілактика наркоманії у дітей підліткового віку

     

    Наркоманія – хвороблива пристрасть до якої-небудь речовини, що входить до групи наркотичних препаратів, викликає ейфоричний стан або що міняє сприйняття реальності. Виявляється непереборною тягою до вживання наркотика, збільшенням толерантності, розвитком фізичної і психічної залежності. Наркоманія супроводжується поступовим погіршенням фізичного здоров'я, інтелектуальною і моральною деградацією. Діагноз виставляється на підставі анамнезу, співбесіди, огляду і результатів тестів на наркотики. Лікування - це довготривала реабілітація в медичному закладі з використанням медикаментозної терапії та психотерапії.

    Наркоманія виникає в результаті регулярного вживання психоактивної речовини природного або штучного походження і є найважливішою медичною та соціальною проблемою сучасності. Щороку на чорному ринку з'являються нові, усе більш агресивні наркотики, які нещадно руйнують душу і тіло пацієнтів. До наркоманії схильні в основному підлітки і молоді люди, які замість навчання, побудови кар'єри і створення сімей витрачають своє життя на пошук і прийом психоактивних речовин.

    Наркоманія значно знижує тривалість життя, викликає моральну,етичну і інтелектуальну деградацію. Пацієнти, страждаючі наркоманією, проявляють високу кримінальну активність, обумовлену зміною свідомості в стані інтоксикації і спробами роздобути гроші на нову дозу. Ін'єкційні форми наркоманії зв'язані з ризиком поширення небезпечних інфекційних захворювань: вірусного гепатиту, сифілісу і ВІЧ. Лікування наркоманій здійснюють фахівці в області наркології.

    Причини наркоманії

    Розділяють три групи причин розвитку наркоманії: фізіологічні, психологічні і соціальні.

    До фізіологічних причин зараховують спадково обумовлені особливості обміну і рівня нейромедіаторів в головному мозку. Надлишок або недолік певних нейромедіаторів спричиняє за собою зміну емоційного стану, недостатність позитивних емоцій, підвищення рівня тривоги і страху, відчуття внутрішнього незадоволення.

    Психологічними причинами наркоманії є незрілість, недостатня усвідомленість, невміння задовольняти свої потреби здоровими способами.

    До розвитку наркоманії призводить потреба негайно отримати бажане та завищені очікування по відношенню до себе та інших, що призводить до постійних розчарувань, відмови вирішувати проблеми, які накопичилися, агресією або відходом до бурної фантазії.

    Психіка деяких пацієнтів залишається незрілою, непідготовленою до дорослого життя через надмірну опіку і потурання та забороні на розвиток і вільний прояв власного «Я».

    В деяких випадках у хворих наркоманією проявляються відхилення у вихованні в інший бік – у бік емоційного відторгнення, завищених вимог, відчуття умовності любові (послання «якщо ти не відповідаєш нашим чеканням – ми тебе не любитимемо»).

    Ще однією проблемою є родинне насильство, після якого пацієнт намагається знайти втіху в наркотиках.

    Молоді люди творчих професій вважають, що наркотики стимулюють натхнення, допомагають створенню незвичайних талановитих творів, «виходу за рамки повсякденності». Юні інтелектуали прагнуть підвищити свій розумовий потенціал, «стимулювати інтелект» штучними способами, а інколи і зовсім проводять експерименти над самими собою..

    Проте, найчастіше, поштовхом для розвитку наркоманії є більш прості причини – нудьга, невпевненість в собі, потреба бути прийнятим в компанії однолітків, що вживають наркотики, прагнення підтримати і полегшити спілкування, бажання бути схожим на кумирів.

    Багато хто з перерахованих вище причин наркоманії є поєднанням соціальних і психологічних чинників.

    Крім того, до соціальних причин розвитку наркоманії можна віднести кризу цінностей, приховану пропаганду аморальної поведінки в художніх творах (піснях, книгах, фільмах), практично повне зникнення пропаганди здорового способу життя, відсутність системи дитячих і юнацьких організацій, в яких підлітки могли б спілкуватися і проявляти свою активність іншими, більш адаптивними, способами.

    Стадії наркоманії

    На першій стадії вживання наркотиків з епізодичного поступово перетворюється на регулярне. Ейфоричні ефекти при прийомі звичної дози стають менш вираженими, доза препарату неухильно зростає. Проте фізична залежність доки відсутня, тому пацієнт вважає, що повністю контролює ситуацією. Хворий наркоманією досить легко переносить відсутність наркотика, до продовження вживання його підштовхує як потреба в приємних відчуттях, так і приховано наростаюче відчуття дискомфорту, що з'являється через декілька днів після припинення прийому психоактивної речовини.

    Поступово змінюється характер ейфорії. Замість сонливості, характерної для початкової стадії більшості наркоманій, в стані інтоксикації з'являються бадьорість, активність, збудження. Проблеми зі здоров'ям відсутні. Міняється соціальне оточення: пацієнт віддаляється від людей, що негативно відносяться до вживання наркотиків; формуються соціальні зв'язки з хворими наркоманією, з дилерами і так далі. За статистикою, на цьому етапі приблизно половина пацієнтів усвідомлює серйозність проблеми і припиняє прийом наркотиків. Інші продовжують вживання і все глибше занурюються в рутину наркоманії.

    Друга стадія наркоманії супроводжується розвитком фізичної залежності. Толерантність перестає зростати або зростає не так активно, як раніше.  Вживання наркотика стає систематичним, тимчасові інтервали між прийомами поступово зменшуються. При припиненні вживання у хворих наркоманією розвивається синдром «абстинента». В період інтоксикації збудження стає менш вираженим, переважає тонізуючий ефект. Виникають характерні для наркоманії порушення діяльності різних органів і систем. Повністю змінюється система приоритетів, вся зацікавленість пацієнта зосереджується на пошуку нової дози і прийому наркотика.

    Третя стадія наркоманії проявляється незворотніми психічними і фізичними змінами. Знижується сприйнятливість, пацієнт більше не може вживати наркотик в колишніх дозах.  Хворий наркоманією не здатний нормально функціонувати без прийому психоактивної речовини. Тепер метою вживання стає не ейфорія, а можливість підтримувати достатній рівень життєвої активності. Особисті і соціальні зв'язки зруйновані. Виявляються серйозні порушення діяльності внутрішніх органів, психічна і інтелектуальна деградація.

    Види наркоманії

    Залежність від опіатів, що отримуються з макового соку і їх синтетичних аналогів, – найвідоміші, і, мабуть, найнебезпечніші для наркоманії. До цієї групи залежностей входять героїнова наркоманія, морфінізм, метадонова залежність, залежність від кодеїну, дарвона і демерола. Після прийому розвивається приємна ейфорія, сонливість і відчуття розслаблення. Можливі порушення сприйняття різної міри вираженості. Ефекти вживання при таких наркоманіях можуть декілька відрізнятися залежно від вигляду психоактивної речовини. Характерний швидкий розвиток психічної і фізичної залежності, стрімке звуження кола інтересів, повна зосередженість на пошуку і вживанні наркотиків.  У хворих опійнимі наркоманіями за переважно ін'єкційного способу введення часто виникають інфекційні ускладнення. Використання загальних шприців обумовлюється високим рівнем зараженості ВІЧ і гепатитом. При припиненні вживання у пацієнтів, страждаючих наркоманією, розвивається синдром «абстинента», що супроводжується тремтінням, посиленим потовиділенням, нудотою, проносом, тримтінням і болями в м'язах.

     

    Діагностика наркоманії

    Діагноз наркоманії виставляється на підставі бесіди з хворим і (якщо можливо) його родичами, даних зовнішнього огляду і результатів тестів на наявність наркотичних речовин.  При опійній наркоманії використовують пробу з налтрексоном. Перед початком терапії проводять всебічне обстеження для визначення тактики лікування з урахуванням стану здоров'я хворого наркоманією.  Обстеження включає ЕКГ, рентгенографію грудної клітки, УЗО внутрішніх органів, загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, аналіз сечі, аналізи крові на ВІЧ, гепатит і сифіліс.

     Якщо хворий наркоманією вдихає психоактивну речовину через ніс, необхідна консультація отоларинголога для оцінки стану носової перегородки.  Консультації лікарів інших спеціальностей призначають з врахуванням змін з боку внутрішніх органів, виявлених в ході проведеного обстеження.

    Нарколог може направити хворого наркоманією на консультацію до психолога, психотерапевта або психіатра для оцінки пам'яті і інтелекту, а також для діагностики супутніх психічних розладів: депресії, маніакально-депресивного психозу, психопатії, шизофренії і так далі.

    Лікування і прогноз при наркоманії

    Лікування наркоманії – тривалий, складний процес. Спочатку пацієнта госпіталізують у відділення наркології, потім направляють на реабілітацію в спеціалізований центр.  Тривалість лікування залежить від виду наркоманії і може тривати від 2 місяців до півроку і більше. На початковому етапі здійснюють детоксикацію, проводять медичні заходи щодо нормалізації роботи всіх органів і систем.  Хворому наркоманією призначають інфузійну терапію, транквілізатори, вітаміни, ноотропи, серцеві засоби, препарати для відновлення функцій печінки і так далі. При потребі використовують протисудомні препарати, нейролептики і антидепресанти. Після усунення абстиненції пацієнтів, страждаючих наркоманією, направляють на психотерапію для усунення психічної залежності.  Використовують гіпноз, умовно-рефлекторну терапію, арт-терапію та інші методики. Заняття проводять як індивідуально, так і в групах. Психотерапію доповнюють працетерапією і заходами щодо соціальної реабілітації.  Після виписки з реабілітаційного центру хворий наркоманією знаходиться під спостереженням лікаря-нарколога та відвідує групи підтримки.

    Прогноз залежить від тривалості зловживання, виду та ступеню залежності, психічного і інтелектуального збереження пацієнта.  Велике значення має рівень мотивації – без достатнього бажання хворого і його твердого настрою на боротьбу з наркоманією лікування вкрай рідко буває успішним.  Слід враховувати, що тривале перебування в спеціалізованому реабілітаційному центрі збільшує шанси на одужання, тоді як короткі курси стаціонарного лікування наркоманії і тим більше терапія в амбулаторних умовах часто не приносять бажаного результату, оскільки пацієнт продовжує перебувати в звичному оточенні і регулярно стикається з проблемами, що провокують розвиток наркоманії. 

    Для успішного лікування необхідне не лише очищення організму і використання спеціальних препаратів, але й серйозна перебудова психіки, а це можливо лише при повній зміні обставин, в особливих умовах закритого реабілітаційного центру.

    Переглядів: 79 | Додав: лікарня
    Всього коментарів: 0
    avatar
    КЗ "Черкаська міська дитяча лікарня ЧМР" © 2017
    Хостинг від uCoz
    Всі права захищені

    Дизайн сайту — chmiacmsz

    Інформація

    ДІТИ – НАШЕ МАЙБУТНЄ!

    КОЖНА ДИТИНА МАЄ ПРАВО НА ЩАСЛИВЕ ДИТИНСТВО І ПОВИННА СТАТИ ЛЮДИНОЮ, ОСОБИСТІСТЮ ТА ГІДНИМ ГРОМАДЯНИНОМ УКРАЇНИ!

    БЛАГОПОЛУЧЧЯ ДИТИНИ - НАЙВИЩИЙ ЗАКОН!

    Контакти

    тел. 66-44-07, тел. - факс 66-44-07

    18029 Україна,м.Черкаси вул. О.Теліги,4

    mdl_infocentr@ukrpost.ua