Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід
Виконавчий комітет Черкаської міської ради
Департамент охорони здоров’я та медичних послуг
КЗ "ЧЕРКАСЬКА МІСЬКА ДИТЯЧА ЛІКАРНЯ ЧМР"
Календар
«  Березень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

Друзі сайту
  • Департамент охорони здоров`я
  • Міністерство охорони здоров`я
  • Запис до лікаря онлайн

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Головна » 2017 » Березень » 31 » Депресія
    13:29
    Депресія

    Депресія. Надання допомоги за допомогою

     методу когнітивно-поведінкової терапії

     

    Проблема депресії є однією з найбільших у сфері охорони психічного здоров’я: це не тільки «лідер», поряд з тривожними розладами, серед психіатричних за поширеністю (16% до­рослих, 8% підлітків, 2% дітей), але й розлад, який може мати значний вплив на якість життя. За оцінками експертів Всесвітньої організації охорони здоров`я до 2020 року негативний вплив депресії на якість життя людей на земній кулі посяде друге місце серед усіх хвороб, поступаючись лише серцево-судинним захворюванням. Окрім того, близько 80% завершених суїцидів скоюють люди, хворі на депресію. У деяких країнах це одна з провідних причин смертності в окремих групах населення (наприклад, у США третя за частотою причина смерті підлітків). На превеликий жаль, незважаючи на наявність ефективних методів терапії (високу ефективність фармакотерапії антидепресантами, а також психотерапії методом КПТ, інтерперсональної та сімейної терапії) більша частина пацієнтів з депресією не звертаються за належною фаховою допомогою.

    Згідно Когнітивної моделі депресії (розроблена Beck А., 1979) фактором схильності до депресії є наявність в особистості людини негативних «схем», які пов’язані з негативним досвідом з дитинства чи пережитими травматичними подіями – свого роду негативних переконань (наприклад, «я нічого не вартий; я - невдаха, ні на що не здатен»). З цими «корінними» переконаннями можуть бути пов’язані вторинні припущення (наприклад, «я чогось вартий лише тоді, коли здобуваю успіх / є першим / роблю усе досконало тощо»). Ці схеми можуть бути «дрімаючими», латентними і бути активованими якимись життєвими подіями – і ці події не обов’язково мають бути в загальному розумінні особливо травматичними – суть у їх значенні для пацієнта та в їх здатності активізувати схему (наприклад, втрата роботи, низька оцінка за екзамен чи критичне зауваження керівника можуть в однаковій мірі активізувати схему «я ні на що не здатен») – і тоді ці схеми починають визначати спосіб сприйняття людиною себе, своєї теперішньої життєвої ситуації, свого майбутнього – і негативна схема веде до перцептивних порушень, а відповідно породжує потік негативних думок (наприклад, «мене звільнили, бо я невдаха, нічого не можу, з мене усі сміються, мене ніхто не поважає, я ніколи не знайду більше роботи, я не зможу забезпечити свою сім’ю, я приношу усім самі нещастя, їм усім стане легше, як я помру» і т.д.). При депресії, коли активована схема, людина починає сприймати ці думки як дійсність, а, відповідно, це породжує типові симптоми депресії – афективні, когнітивні, мотиваційні, поведінкові (пригнічений настрій, ангедонія, апатія, втрата енергії, порушення пам’яті, уваги, сну, апетиту, пасивність, зменшення активності, занедбання виконання своїх обов’язків і т.д.). При цьому когнітивна модель депресії визнає, що у походженні депресії не менш важливу роль відіграють і біологічні фактори - генетичні чинники та біохімічні порушення в нейротрансмітерних системах мозку – депресивне мислення не є обов’язково причиною депресії, але воно завжди є частиною депресії – чи вона більш ендогенна чи екзогенна по походженню. Наявність самих симптомів депресії вторинно піддається когнітивно-перцептивним помилкам і породжує нове коло негативних думок («я ніколи не вилікуюся, закінчу життя у психіатричній лікарні, усі тільки мучаться через мене і т.п.»). Думки ж у свою чергу призводять до погіршення емоційного стану – а це до неадекватних поведінкових реакцій (наприклад, уникання соціальних контактів, припинення ходити на заняття чи роботу і т.п.). Це в свою чергу породжує нові життєві проблеми і нове коло депресивного мислення («мене виженуть з університету, мною ніхто не цікавиться, у мене нема друзів і т.п.»). Таким чином, по мірі поглиблення депресії в людині починає усе більше домінувати негативне, песимістичне мислення і паралельно цьому відбувається погіршення емоційного стану та соціального функціонування. У такий спосіб формується злоякісне «замкнене коло» депресії.

    Одним із ефективних методів допомоги при депресії є метод КПТ (когнітивно-поведінкова терапія), який  зосереджений насамперед на тому, що критичним фокусом психотерапевтичних втручань є зміна мислення пацієнта, його способу сприйняття себе та своєї життєвої ситуації. Критичним місцем дій з метою «вирватися» із злоякісного лабіринту депресії є власне звільнення від тенденції до негативного сприйняття дійсності та потоку негативного мислення, яке обумовлює/підтримує афективні симптоми та поведінкові зміни. Це відбувається поруч з роботою із схемами та переконаннями пацієнта, а також із втручаннями щодо змін у сфері поведінки. Загалом як метод КПТ характеризується насамперед тим, що терапевтична робота відбувається відповідно до формулювання кожного випадку у рамках когнітивної теорії; КПТ побудована на ефективному партнерстві та співпраці між терапевтом і пацієнтом, якому відводиться активна роль у вирішенні своїх проблем та досягненні поставлених цілей. КПТ є відповідно орієнтована на вирішення цих проблем і досягнення цілей, відповідно вона є структурована і намагається бути також чітко окресленою в часі. КПТ базується на методі спільного емпіричного дослідження, пошуку шляхів досягнення цілей, а не «читанні лекцій», спробах переконати пацієнта і т.п. Вона є едукативною по своїй суті і допомогає пацієнту у розвитку необхідних вмінь та виробленні необхідних стратегій для досягнення усе більшої самостійності та незалежності від консультанта. КПТ вчить пацієнта стати собі самому психотерапевтом, вона націлена не лише на редукцію симптомів, але при потребі і на звільнення від тих «схем» та особистісних порушень, які їх спричинили – а тому одним з основних завдань КПТ є попередження рецидивів і відповідно підтримка особистісного розвитку пацієнта, сприяння його якнайбільш повній самореалізації. КПТ є інтегративним підходом по своїй суті і використовує техніки інших психотерапевтичних напрямків з метою досягнення змін у мисленні, емоційному стані та поведінці пацієнтів.

    КПТ активно застосовується у психотерапевтичній допомозі дітям та підліткам з депресією. Попри дотримання загальних принципів КПТ, які характерні для терапії з дорослими, у дітей та підлітків КПТ має свої особливості. Насамперед важлива робота не ізольовано з дитиною чи підлітком, а з усією сімейною системою. Тому індивідуальні сесії терапії для дитини/підлітка супроводжуються паралельними сесіями для батьків і час від часу спільними з усією сім’єю. Іншою особливістю є адаптація технік КПТ до віку розвитку дитини і зокрема її когнітивних здатностей. Відповідно чим молодший вік дитини, тим більшу роль відіграють техніки, що орієнтовані на поведінкові зміни, розвиток необхідних соціальних навичок, пошуку шляхів вирішення проблем, а когнітивні втручання спрощуються і подаються у більш простій та ігровій формі. Розроблено декілька керівництв, які адаптували КПТ до роботи з дітьми та підлітками (наприклад Friedberg et al., 2002; Graham, 2005; Kendall, 2000).

    Переглядів: 69 | Додав: лікарня
    Всього коментарів: 0
    avatar
    КЗ "Черкаська міська дитяча лікарня ЧМР" © 2017
    Хостинг від uCoz
    Всі права захищені

    Дизайн сайту — chmiacmsz

    Інформація

    ДІТИ – НАШЕ МАЙБУТНЄ!

    КОЖНА ДИТИНА МАЄ ПРАВО НА ЩАСЛИВЕ ДИТИНСТВО І ПОВИННА СТАТИ ЛЮДИНОЮ, ОСОБИСТІСТЮ ТА ГІДНИМ ГРОМАДЯНИНОМ УКРАЇНИ!

    БЛАГОПОЛУЧЧЯ ДИТИНИ - НАЙВИЩИЙ ЗАКОН!

    Контакти

    тел. 66-44-07, тел. - факс 66-44-07

    18029 Україна,м.Черкаси вул. О.Теліги,4

    mdl_infocentr@ukrpost.ua